Украинская культура - 19. 1985-2000.

yaroslavz аватар

Ну там перестройка-независимость это понятно.
Из литературы - великий Лесь Подеревянский (основное творчество в девяностых), и, в какой-то степени, Оксана Забужко («Польові дослідження з українського сексу»). Заливаю с вики про Леся, бо вiн краще:
Подерв'янський Олександр Сергійович (творчий псевдонім Лесь Подерв'янський) (* 3 листопада 1952, Київ) — український художник, автор сатиричних п'єс.

Лесь більш відомий завдяки своїм літературним творам, ніж картинам. Служив у армії з 1977 року. Там він почав писати історії з вигаданими героями та істотами в листах до товаришів. П'єси почав писати наприкінці 1970-х і на даний час написав більше 50.

* Музичні уподобання — The Doors, The Rolling Stones.
* Знайомі Леся звуть його «Подя».
* Лесь високий на зріст. Займається східними бойовими мистецтвами.
* У своїх п'єсах використовує багато нецензурої лексики, як от, «Театр імені турецького комуніста Залупа Хуйбердиєва», «Марія Сідоровна Сало сєгодня под трамвай попала - он єй іспортіл всьо єбало, єйо нам нєкєм замєніть… Кажу вам — на хуй всі ідіть!» та інші.

Бібліографія

* Герой нашого часу: П'єси (Л.: Кальварія, 2000; 2 вид. - 2001).
* Гамлєт (Харків: Фоліо, 2006)
* Король Літр (Харків: Фоліо, 2006)
* Павлік Морозов (Харків: Фоліо, 2006)
* Герой нашого часу (Харків: Фоліо, 2006)
* Множення в умі, або плинність часу (повне зібрання) (Харків: Фоліо, 2007)

В плане кинематографа в девяностые снимали фильмы про голодомор, зверства коммунистов и подвиги УПА.
Краткая инфа оттуда же:

За „перебудови“ створюється багато фільмів, присвячених гострій соціальній проблематиці — „Астенічний синдром“ Кіри Муратової (1989); „Бич Божий“ Олега Фіалка (1988); „Розпад“ Михайла Бєлікова (1990) та інші. Фільм Юрія Іллєнка „Лебедине озеро. Зона“ (1989) здобув широкий міжнародний успіх, ставши своєрідною антитоталітарною кіноемблемою.

У 1990-х українське телебачення розпочало освоєння поширеного у всьому світі жанру телесеріалу („Роксолана “, режисер Бориса Небієрідзе, „Острів любові“, режисер Олега Бійма).

На рубежі 2000-х р. низка українських акторів знімається у зарубіжних фільмах. Величезний успіх мав фільм польського режисера Єжи Гофмана „Вогнем і мечем“, у якому український актор Богдан Ступка зіграв роль гетьмана Богдана Хмельницького. З цього часу Богдан Ступка став головним гетьманом українського екрану — йому належать також ролі в історичному серіалі „Чорна рада“ Миколи Засєєва-Руденка (2000) та фільмі Юрія Іллєнка „Молитва за гетьмана Мазепу“ (2001).

Iсторичні теми також стали провідними у творчості режисера Олеся Янчука. Впродовж 1990-х — першої половини 2000-х ним було знято такі фільми, як „Голод-33“ (1991) про трагічну долю української родини часів Голодомору, „Атентат — Осіннє вбивство у Мюнхені“ (1995), „Нескорений“ (2000) і „Залізна сотня“ (2004), які стали спробою донести до глядача правду про життя та бойовий шлях командирів та воїнів Української повстанської армії.

Украина всё? А дальше что будет?

Сегодня будет последняя Украина, про 21 век, потом 10 дней индейцы навахо (параллельно буду смотреть фильмы про североамериканских индейцев и что-то комментировать, наверное), потом беларусы. Думаю, на 20 уроков культуры там не наберется, поэтому будет видимо просто история Беларуси, от ВКЛ и до сейчас.